Юлия Думанская - Пробач

Чому серце мовить: "З мене досить!"

Чому розлюбити його просить.

Холодною стане тепла постіль,

І в літку настане сумна осінь.

Чому покохала я чужого,

Чому не тікала я від ньго? -

Чекала ночами, в неї крала;

А вона кохала, як я його кохала.

Пробач! Благаю, - не плач.

Він мій, як і твій - одне на двох щастя.

Пробач! Я чую, не плач.

Тобі i мені - так буде найкраще.

Пробач. Не знаю тебе,

Але все одно в коханні так схожі.

Пробач, за те, що він є;

За те що без нас він жити не може.